Новина

У 1846 році Тарас Шевченко перебував у Чернігові, де познайомився із більшою частиною тодішньої еліти губернського центру. На одному із балів Кобзар затоваришував із братами-поміщиками Іллею та Андрієм Лизогубами. «Він з радістю відгукнувся на їх пропозицію приїхати до містечка Седнева (на сьогодні - Чернігівський район) – родинної власності Лизогубів.

У середині березня 1846 року троє друзів приїхали до Седнева. Гостинні брати надали Шевченкові окреме приміщення у флігелі, де облаштували для нього майстерню. Упродовж майже місяця перебування у Седневі Кобзар написав чимало знакових творів.

За переказами, творити у Седневі Шевченко любив під липою. У народі вона відома як «шевченківська». На жаль, стара липа, яка була живим свідком відвідин Шевченком Седнева, до нашого часу не дожила. На її місці зараз залишився рости тільки молодий росток – нащадок величі і краси.

Седневці вдячні землякові, кандидату сільськогосподарських наук Євгену Левданському та члену-кореспонденту Лісівничої академії наук України Володимиру Свириденку. Вони у 1990-х роках виростили на дослідницькій ділянці Голосіївського парку в Києві саджанець з насіння Шевченкової липи. Цей саджанець разом з садженцем липи з садиби Лесі Українки в Колодяжному на Волині вони посадили поряд зі старою липою. Таким чином, у наш час в парку садиби Лизогубів ростуть дві молоденькі липки – «Тарасова» та «Лесина».