«Вікно можливостей» у лісі
Україна обрала європейський цивілізований шлях розвитку, тому й професійний підхід має формуватися із врахуванням ґендерної чутливості, з повагою до кожної особистості.
Власне, час не стоїть на місці. Рухаючись вперед, долаючи нові виклики, формуючи перешкоди у нові можливості в тому числі й у лісовій галузі. В цьому переконалися учасники семінару-тренінгу «Ґендерна чутливість та ґендерна перспектива у професійній діяльності». Захід проходив нещодавно на Закарпатті, поблизу міста Ужгород. Семінар-тренінг охопив представників лісогосподарської та природоохоронної сфери національно-природних парків з багатьох регіонів України.
Розібратися у складних питаннях щодо стереотипів, які сформувалися у нашій свідомості щодо розподілу професій лісовій галузі та сформувати нові ґендерно-чутливі тенденції допомагала тренерка Мар’яна Колодій (директорка Центру ґендерної освіти Ужгородського національного університету) та Наталія Волошина (менеджерка сектору розвитку громад та сталого туризму ГО «Форза»).
Люди – найцінніший ресурс
Перш за все варто відзначити, що в кожній із цих галузей працюють люди. Завдяки своїм професійним знанням та практичним навичкам спеціалісти виконують завдання по захисту й збереження найціннішого – лісів, землі, екології, унікальної природи і фауни.
Варто віддати належне дослідженням громадським неурядових організацій щодо впливу гендерної чутливості щодо прийняття рішень в управлінській діяльності. Тобто завдяки особистісного підходу враховуються особливості кожного працівника, взаємодії з громадою чи партнерами, попередження конфліктів, прогнозування можливих ситуацій тощо.
Одним із ґрунтовних досліджень у цьому напрямку є напрацювання з ґендерної чутливості у галузі захисту довкілля та природоохоронній діяльності Громадською організацією «Форза» в рамках програми «WE ACT: діємо задля жінок та їх можливостей, що впроваджується Фондом ООН у галузі народонаселення, UNFPA за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Природне поновлення – вікно можливостей у лісі
Юрій Дербаль, який вже довгий час співпрацює із Громадською організацією «Форза» та з наближеного до природи та багатофункціонального ведення лісового господарств продемонстрував учасникам семінару-тренінгу ділянку поблизу міста Ужгород. Тут спостерігають за природним поновленням дуба скельного.
«Цим дорослим деревам вже більше 120 років. За цей час дерева адаптувалися до місцевості та змін середовища. До речі історія цієї приміської паркової зони також не менш цікава. Якби не втручання людини – вік дуба скельного на цій ділянці досягав би 300-400 років. А зважаючи на те, що Україна перебувала під гнітом різних імперій, то і було прийнято рішення вирізати цінні породи на дубові бочки для вина, чи меблі, а на ділянці був висаджений виноградник. З плином часу потреби змінюються і на цьому місці залишився густий чагарник, на місці якого знову ж висадили ліс,» - розповідає Юрій Дербаль.
Він із захопленням порівнює ліс із родоводом людини: «Кожне з цих дубів і грабів несуть певну генетичну інформацію. Вони допомагають виживати один одному, підтримують молодих особин. Лісівник має спостерігати за цим процесом, контролювати фактори розвитку таких ділянок. Інколи – втручаючись, обирає для зрізування лише дерева, які створюють тінь і заважають росту молодим дубкам. За потреби – притупляє ріст енергійним у рості грабам», - говорить спеціаліст. З його слів швейцарські лісівники моделюють ділянки із природним поновленням і вже автоматично визначають які дерева потрібно видаляти.
Природне поновлення насправді має безліч переваг. За таких обставин дерева розвиваються самостійно, без «шокової терапії» під час пересадки сіянців чи саджанців. Не менш важливим аспектом є й економічна складова. За сприятливих умов витрати на природне відновлення лісів значно нижчі, ніж при створенні лісових культур.
Втім, варто зауважити, що не кожна ділянка придатна для природного відновлення бажаного виду дерев (зокрема, на Чернігівщині – сосни звичайної). Власне, у нашому випадку є висока загроза ураження самосіву грибковими захворюваннями та комахами в перші роки життя. Відповідно в нашій місцевості штучно вирощені лісові культури сосни звичайної є більш стійкими. Отже, під час вибору такого способу відновлення лісів потрібно враховувати всі чинники, щоб отримати найбільш прийнятний для лісівників результат.
Історична спадщина лісівників
Праця лісівників завжди була непростою та ризикованою у різні історичні епохи. Лісові музеї та унікальні еко-стежки поєднують багато поколінь і дають можливість зрозуміти складний шлях лісової галузі.
Музей лісу під відкритим небом на Закарпатті щорічно відвідують 500-600 організованих відвідувачів з якими лісівники екскурсії. Ще більше – подорожуючих, туристів, учасників різних урочистостей, просто відпочиваючих.
Прокладена мисливська стежка, вздовж якої розміщені музейні експонати. На шляху ви зустрінете встановлені зразки мисливської вежі, різні годівниці для лісових мешканців, а поряд - солонець. Для фазанів і куріпок – наземна шатрова годівниця, для пташок облаштовано підвісні годівниці на деревах.
Ідея створеного музею під відкритим небом полягає у популяризації культури ведення лісового і мисливського господарства, а також природоохоронним питанням. Ознайомлення з унікальними експонатами сприяє у формуванні благородної справи охорони навколишнього середовища.
Підсумовуючи, можна зробити певні висновки.
По-перше, завдяки інструменту обміну досвідом спеціалістів певної галузі можна за допомогою тренера можна визначити проблемні питання взаємодії працівників. А саме: чоловіків, жінок, родин з дітьми та людей з інвалідністю, різних за виконанням посадових обов’язків та об’ємом відповідальності в організації тощо.
По-друге, разом із застосування ґендерної чутливості в організації ми формуємо успішні приклади в межах управлінської діяльності уміння ухвалювати рішення з урахуванням потреб кожної особистості, а також оцінити наслідки будь-яких рішень у своїй роботі.
Отже, ґендерна чутливість як складова гендерної політики є одною із складових професійної діяльності у галузі захисту довкілля та природоохоронної діяльності. Ефективна робота будь – якої сфери залежить не лише від законності і професійності господарювання та прийняття рішень, а й від впровадження гендерночутливої до кожної особистості політики та відкритистості в повсякденній роботі.
Автор - Маківчук Олена
Фото – ГО «Форза» та Маківчук Олени
