Новина

---

---

Держлісагентство запровадило програму «Ліс у смартфоні», з допомогою якої планує зупинити незаконні вирубки. Яким чином можна боротися з контрабандистами зі смартфона у власній кишені, як змусити людей не палити листя і не спричиняти великі пожежі, від яких потім задихаються міста, чи треба приватизувати лісову галузь і навіщо у ХХІ столітті потрібні лісівники, в ексклюзивному інтерв'ю розповів голова Держлісагентства Андрій Заблоцький.

- Навіщо потрібне державне агентство, яке займається лісами?

- У кожній країні є установа, яка відповідає за лісову політику. Власне, Держлісагентство відповідає в Україні за реалізацію політики в галузі лісового господарства та мисливства.

- Якою є лісова політика в Україні?

- Остання програма розвитку лісового господарства закінчилася 2015 року. Єдину лісову політику держави нам ще потрібно ухвалити на законодавчому рівні, а також прийняти підзаконні акти.

Загалом у нас трохи більш як 10 мільйонів гектарів лісів. 73% цих лісів перебувають в управлінні Держлісагентства. Усі інші – комунальні, військові, у віданні Мінекоенерго (це частина природно-заповідного фонду), є зона відчуження як окремий орган, в якому також є ліси. Тобто ми маємо багато лісокористувачів, які здійснюють управління лісами.

Загалом Держлісагентство координує 397 лісогосподарських підприємств, установ та організацій. Майже в кожному районі є лісгосп. Агентство реалізує політику, яка сьогодні визначається президентом, Верховною Радою і урядом. Переконаний, що всі мають працювати за єдиними підходами і правилами. Напрацювання вже є.

- Як ви розглядаєте ліси: це легені України чи якийсь ресурс, що можна експортувати? Яка тут політика держави?

- По-перше, ліси є національним багатством. Я переконаний, що вони мають залишитися у власності держави. Це закріплено в нашій Конституції. Ліси дійсно є легенями України. І основне завдання – здійснювати стале лісоуправління. Воно передбачає декілька елементів.

Це відтворення лісів — від пророщування насінини до висаджування саджанців і подальшого догляду за ними. Також це господарська діяльність, яка передбачає заготівлю і реалізацію деревини. Тобто реалізацію для бізнесу, який використовує її для виробництва різної продукції, зокрема меблів, тощо.

Господарська діяльність передбачає, що державні лісогосподарські підприємства також мають право експортувати частину виробів з деревини самостійно. Тобто здійснюється весь комплекс — від висадки лісів, догляду за ними та охорони до заготівлі та реалізації деревини.

Існують наукові розрахунки щодо раціонального використання лісових ресурсів. Окрім того, ті площі, на яких відбулися суцільні рубки, обов'язково протягом одного-двох років відновлюють. Один-два роки потрібно на те, щоб підготувати ділянку, а потім висадити ліс.

Це ті правила, якими ми керуємося. І ще додатково нам вдається створювати щороку до 5% нових лісів. Бо одне з основних завдань – збільшити площу лісів на території України.

- Скільки років потрібно на те, щоб відновити те, що було вирубано? Один-два роки ви готуєтеся. А коли ці дерева виростають?

- Ліси ростуть досить довго. За 7-10 років висаджені дерева переводять у вкриту лісом площу. А досягають стиглості вони залежно від порід від 60 до 80-100 років. Тому раціональний підхід передбачає, що не можна все рубати. Сьогодні, на жаль, у суспільстві побутує така думка, що все, що роблять з лісами, це тільки вирубують їх. Насправді це не так. Ми дійсно маємо збільшення приросту лісів. І це одне з ключових завдань Держлісагентства. Цього року висадили вже 122 мільйони дерев по всій території України.

- Чи є якийсь ліміт за вирубкою?

- Звичайно, є. Сьогодні існує така думка, що ми хаотично вирубуємо всі ліси. Це не так. Ліси вирубуються відповідно до документів, які готуються в середньому один раз на 10 років. На підставі матеріалів щодо лісовпорядкування, які розробляються науковим інститутом і є науково обґрунтованими нормами вирубки, визначається, в яких місцях знаходиться стиглий ліс, який можна заготовляти. Якщо цей ліс не зрубати, то за певний період часу його цінність повністю нівелюється. Треба визначити ті ділянки, які можна вирубати без шкоди для екосистеми, для того щоб потім їх відновити і таким чином здійснити цикл господарства.

- Люди, які працюють у цій галузі, чесно кажуть, що існує нелегальна вирубка лісів. Це не секрет, як вирубують ліси, потім роблять документи, які доводять, що це нібито легальний ліс, а потім вивозять усе за кордон. Як з цим боротися? Чи можна тут щось зробити?

- Я прийшов на посаду 5 місяців тому. Нам уже вдалося зробити досить багато. По-перше, я поставив нові показники ефективності обласним керівникам. Бо від попередньої влади в них були завдання на кшталт забезпечити роботу вебсайту або організувати комунікацію з громадськістю. Відповідно ми повністю переглянули системну роботу, визначили нові КРІ для керівників. І сьогодні вже маємо певні результати.

Сьогодні, на жаль, у суспільстві побутує така думка, що все, що роблять з лісами, це тільки вирубують їх. Насправді це не так.

- Що за КРІ?

- КРІ – це ключові завдання, пов'язані з відновленням лісів, доглядом за ними, охороною та реалізацією деревини підприємствами, які координуються обласними управліннями. За результатами цих КРІ ми вже маємо збільшення реалізації ділової деревини, а не дров. Серед тих завдань, які ми поставили перед обласними керівниками, – збільшення лісистості, висадка нових дерев, покращення ефективності підприємств, діяльність яких вони координують.

- Що таке ділова деревина?

- Це деревина відповідної якості, яку купує деревообробний бізнес для того, щоб надалі її переробляти.

- Тобто легальна деревина, яку потім експортують або виробляють щось з неї в Україні?

- У нас сьогодні не експортується деревина в круглому вигляді, тобто колоди. В Україні діє заборона на експорт необробленої деревини. Тому ліс-кругляк продається виключно нашим українським підприємствам, які його купують і далі перероблять у готову продукцію з доданою вартістю: меблі або іншу продукцію.

- На що ви робите більшу ставку? На те, щоб ліс переробляли в Україні, чи на те, щоб він йшов за кордон і це був один з напрямків експорту?

- Я переконаний, що ми насамперед маємо забезпечити деревиною вітчизняного виробника. У нас достатньо ресурсу для того, щоб в Україну приходили компанії, вкладали кошти, створювали нові заводи та робочі місця. Це і податки, і валютна виручка. Тобто наше завдання – забезпечити бізнес ресурсом, деревиною, для того щоб він переробляв цю деревину і здійснював свою діяльність.

- Зараз прийшла ІКЕА. Ви якось контактуватимете з керівництвом компанії — можливо, вони захочуть щось тут відкрити?

- Якщо ІКЕА звернеться з питаннями до Держлісагентства, ми, безумовно, сконтактуємо. Ми готові до співпраці з усіма і підтримуємо бізнес, який заходить в Україну. Мені здається, що ІКЕА більше займається готовими виробами. Це трохи паралельний сегмент тому, що робить Держлісагентство. Я хотів би також звернути увагу на те, що основним завданням Держлісагентства є забезпечення європейського рівня ведення лісового господарства.

- Де створювати ці нові ліси? На місці тих, що вирубали, чи на якихось нових місцях?

- І там, і там. Лісогосподарські підприємства відновлюють ті ділянки, які були вирубані, і також засаджують лісом ділянки, на яких лісу до цього часу не було. Виділення нових земель під заліснення розглядають на місцевому рівні обласні адміністрації.

- Усі ці КРІ ви берете, користуючись досвідом якихось західних держав? На кого більше дивитесь?

- Ми, безумовно, дивимося, яким чином ведуть своє лісове господарство провідні в цій галузі країни. Частину їхніх практик адаптуємо в Україні. Є системи, які дуже подібні до тої, що є у нас. Наприклад, польська система. Є системи, які дещо відмінні. Ми намагаємося в кожній системі знайти ті елементи, які нам підходять. Бо немає уніфікованої моделі, яку можна було б скопіювати і перенести в Україну.

- Як відбувається незаконна вирубка лісів? Як взагалі можна її не побачити?

- Боротьба з незаконними рубками — один з наших пріоритетів. І ми тут уже зробили декілька суттєвих кроків, які допоможуть системно побороти це явище. Насамперед хочу сказати, що всі рубки, які здійснюють підприємства, що координуються Держлісагентством, здійснюються виключно на підставі дозвільних документів. Без дозвільного документа рубати не можна.

Раніше систему електронного обліку деревини повністю запровадили на підприємствах лісового господарства у сфері Держлісагентства. На зрубані дерева ставиться бирка, і вони потрапляють в електронну систему. Такої системи не було в інших лісокористувачів — комунальних підприємств, військових лісгоспів, національних природних парків, у заповідному фонді. Ми цю ситуацію виправили. З огляду на те, що держава бачила лише 73% лісу, ми вийшли з ініціативою, яку підтримав Кабмін. З квітня усі підприємства-лісокористувачі, які заготовляють деревину, приєднано до системи електронного обліку.

Без дозвільного документа рубати не можна. На зрубані дерева ставиться бирка, і вони потрапляють в електронну систему. З квітня усі підприємства-лісокористувачі, які заготовляють деревину, приєднано до системи електронного обліку. Якщо в тебе є ліс і ти зрубав дерево, ти маєш поставити на нього бирку і включити його в систему для того, щоб держава розуміла, скільки лісу рубається.

- Такі ж самі бирочки будуть на всіх зрубаних деревах?

- Якщо в тебе є ліс і ти зрубав дерево, маєш на нього поставити бирку і включити його в систему для того, щоб держава розуміла, скільки лісу рубається. Це дає змогу вести облік і моніторинг. До цього часу ця частина лісокористувачів знаходилася в сірій зоні. І це є першим кроком до того, щоб почати системно боротися з нелегальними рубками.

Другий крок, який ми зробили для боротьби з нелегальними рубками, – це прийняття постанови Кабінету міністрів, яка передбачала реалізацію деревини всіма цими лісокористувачами виключно на електронних аукціонах. Усі підприємства, які рубають ліс, мають продавати його, по-перше, використовуючи систему електронного обліку, по-друге, на е-аукціонах. Тобто вони цю деревину показують, надають пропозиції на біржу, що готові продати певну кількість, а споживачі через е-аукціони її купують. Це дає можливість відстежувати, хто скільки рубає і хто скільки продає.

Третім основним інструментом, який дозволить нам побороти нелегальні рубки, є запровадження сертифікації виробів з деревини і запровадження відповідальності за переробку незаконно заготовленої деревини. Якщо є нелегальна деревина, значить, на неї є попит. Якщо ми цей попит приберемо, то нелегальні рубки значно зменшаться. Результати вже є — за перший квартал 2020 року об’єм незаконних рубок зменшився на 34%.

- Ця система діє вже другий місяць. Невже не додумалися робити підробні бирки та сертифікати?

- У нас є електронна система, вона це повністю відстежує. Були поодинокі випадки, але ці питання одразу були вирішені правоохоронними органами за декілька днів. Бо вони також мають доступ до нашої системи. Ми з ними співпрацюємо і за сертифікатами, і за бирками, і з інших питань щодо запобігання зловживанням.

- Яке зараз покарання за незаконну вирубку?

- Якщо буде підтверджено факт незаконної вирубки і шкода, завдана лісу, становитиме більш як 21 тис. гривень, то настає кримінальна відповідальність. Можна отримати від 3 до 7 років ув'язнення.

- Як порахувати кількість лісу на цю суму?

- Існують спеціальні такси для обчислення розміру шкоди залежно від діаметра дерева. Шкода обраховується і визначається ця сума. Усі, хто незаконно зрубає деревину і завдасть шкоду лісу на суму більш як 21,02 тис. гривень, підпадають під кримінальну відповідальність. Якщо людина сама піде до лісу і зрубає дерево, за це теж передбачено відповідальність. Не можна просто прийти в ліс і зрубати дерево.

- І ялинку на Новий рік?

- Звичайно. До речі, у нас є новорічна кампанія, під час якої всі ялинки маркуються. Усі ялинки, які продаватимуться напередодні новорічних свят, мають бути із самоклейними етикетками чи бирками-стяжками з номером, який занесено до електронної бази. І за номером можна перевірити законність. Тобто має бути підтверджено, що це дерево зрізане відповідно до вимог і в тому місці, де його можна зрізати.

Взагалі я переконаний, що очищення галузі від різних корупціонерів, ділків (це те, що ми робимо останні 5 місяців досить активно) і довіра суспільства до лісової галузі — ключові речі сьогодні. Останніми роками, на жаль, нічого не робилося. Ми чули лише про те, що незаконно вивозиться деревина, що є нелегальні масові рубки, що Карпати лисіють. Було багато негативу, але ніхто не показував, що лісівники відновлюють ліси. Такі системні заходи з боротьби з нелегальними рубками проводяться зараз вперше.

Усі ялинки, які продаватимуться напередодні новорічних свят, мають бути із самоклейними етикетками чи бирками-стяжками з номером, який занесено до електронної бази. І за номером можна перевірити законність.

- Професія лісівника не з минулого часу? Є така професія в ЄС?

- Обов'язково. Лісівники – це досить консервативна галузь. У нас є працівники, в яких 3-4 покоління їхніх родичів працювали в лісовій галузі. Це цілі династії. У всіх країнах Європи є фахівці з лісового господарства. Тому що ліс – це, передусім, екосистема. Це легені кожної країни. І відновлення лісів, раціональне використання – це ті ключові завдання, які має забезпечити кожна держава.

Щодо сучасності, то до будь-якої галузі можна завжди внести певні елементи прогресивних технологій, ідей, систем. Наша система електронного обліку, дійсно, є однією з найпрогресивніших. Наприклад, наші сусіди-білоруси нещодавно почали впроваджувати цю систему. А в Україні вона вже діє.

- Чим займається сучасний лісівник?

- Лісівники виконують великий комплекс завдань: вирощування насіння; відновлення лісів; догляд за лісом, оздоровлення лісів; збереження лісів (сюди включаються, зокрема, і протипожежні заходи). Сьогодні на підприємствах лісового господарства працюють близько 13 тисяч лісівників, які відповідають і за пожежну безпеку в лісах.

На підприємствах Держлісагентства встановлено 502 спостережні вежі, на яких здійснюється моніторинг лісів на предмет пожеж. Більшість з них обладнано сучасними камерами, які дають можливість моніторити стан лісів онлайн. Якщо виникає загоряння, вони одразу про це повідомляють. Є величезна кількість техніки: це машини й трактори, з допомогою яких проводяться відповідні заходи. Навколо лісів прокладаються мінералізовані смуги, щоб вогонь не міг на них перекинутися, щоб не відбулося займання від цигарки, яку хтось може просто викинути з дороги.

- Скажіть, основна причина великих пожеж, які нещодавно були в країні, – це підпал чи хтось просто кинув цигарку?

- Я б говорив про те, що цей рік є аномально сухим з точки зору кількості вологи і опадів, які були взимку. Усі пам'ятають безсніжну зиму і весну без дощів. У лісах виникла така ситуація, коли трав'яна підстилка була настільки сухою, що від будь-якої іскри починалася пожежа. Це все ускладнювалося значними поривами вітру. Були навіть пилові бурі. Збіг усіх цих факторів і спричинило ці пожежі.

Ми розглядали декілька версій щодо пожеж. В окремих випадках це були підпали сухої трави на полях. В інших випадках то були підпали трави населенням у домогосподарствах, коли навесні прибирали городи. Завдяки сильному вітру пожежі перекидалися на лісові масиви.

Є й версії, які зараз нами відпрацьовуються разом з Міністерством внутрішніх справ і Нацполіцією, щодо умисних підпалів. Була й ситуація в Житомирській області, коли стався обрив лінії електропередачі, що спричинив загоряння біля лісового масиву. Вітер моментально перекинув вогонь на ліс.

Якщо порівняти минулі роки, то великі пожежі були в Австралії, в Каліфорнії. В Австралії взагалі пожежі охопили близько 8 мільйонів гектарів лісів. Попри те що місцеві пожежні служби надзвичайно добре технічно підготовлені, там є літаки й сучасні пожежні автомобілі, їм усе одно не вдалося приборкати ті пожежі.

Ми мали таку ж ситуацію на Житомирщині цього року. До гасіння пожеж було залучено півтори тисячі працівників лісгоспів, близько 200 одиниць техніки. У нас не найновітніша техніка, як порівняти з іншими відомствами, бо з 2016 року держава повною мірою не фінансувала протипожежні заходи в лісах. Це також мало свої наслідки, призвело до того, яку ситуацію ми маємо сьогодні. Зараз ми активно працюємо над створенням нової системи протипожежної безпеки в лісах, бо в умовах зміни клімату нам потрібна абсолютно нова концепція.

Цей рік є аномально сухим з точки зору кількості вологи та опадів, які були взимку. У лісах виникла ситуація, коли трав'яна підстилка була настільки сухою, що від будь-якої іскри починалася пожежа. Усе це ускладнювалося значними поривами вітру. Були навіть пилові бурі. Збіг усіх цих факторів і спричинило ці пожежі. В окремих випадках то були підпали.

- Може, просто заборонити людям палити листя восени і траву навесні?

- На жаль, дуже важко заборонити людям робити те, що вони робили десятками років.

- Клімат же змінюється, то треба змінювати звички.

- Ми, безумовно, виступаємо за те, що не варто палити траву та листя навколо домівок. Було збільшено штрафи за підпали. Зокрема, президентом був підписаний закон, який передбачає збільшення штрафів за підпал. До речі, вони досить суттєві. Безумовно, це має донести до людей, що цього не потрібно робити. Проте у свідомості багатьох з них усе ж таки залишаються ці традиції, коли навесні та восени палять траву на городах. Дуже важко їх переконати, особливо літніх людей. Звісно, в них немає намірів підпалювати будь-що. Але погодні умови можуть створити таку ситуацію, що одна іскра перекинеться на ліс, він почне горіти, а потім дуже складно боротися з пожежами.

- Щодо лісів Чорнобиля. Чи був підвищений радіоактивний фон через пожежі в Чорнобильській зоні?

- Чорнобильська зона не належить до відання Держлісагентства. Вона підпорядковується Державному агентству з управління зоною відчуження, яке сьогодні знаходиться у підпорядкуванні Мінекоенерго. Тому ми не володіємо інформацією щодо цього. Але ми переконані, що всі лісокористувачі, тобто всі підприємства, в яких є ліс у власності та управлінні, мають проводити комплексні заходи з протипожежної безпеки.

На жаль, зараз немає чітких вимог щодо всіх цих лісокористувачів, що саме вони мають зробити і як. Тому ми звернулися з ініціативою, зокрема до Ради національної безпеки і оборони та Мінекоенерго, про те, що ці правила повинні бути встановлені.

- А радіація була підвищена чи ні? Ви володієте такою інформацією?

- Ми такою інформацією не володіємо. Це питання до Державної служби з надзвичайних ситуацій. Вони відповідають за гасіння пожеж, зокрема в тих місцях, де може бути підвищений радіаційний фон.

- Щодо екологічності. Цей тренд йшов давно. Минулого року Грета Тумберг підняла це питання на трибуні ООН. Навіть після коронавірусу питання екології не зникло з радарів — усі обговорюють, що природа під час карантину відновилася. Держлісагентство планує щось трендове в цьому напрямку?

- Своїм основним напрямком Держлісагентство визначило відновлення лісів. Збільшити покриття території України лісами. Сьогодні цей показник складає практично 16%, а ми маємо його збільшити до 20%. Можу додати, що в нас більш як 50% підприємств сертифіковано за міжнародними стандартами ведення лісового господарства. Зокрема туди включено й процеси екологізації.

- Що таке «Ліс у смартфоні»?

- Ми маємо зменшити контакт з чиновниками та перевести всі процеси в електронний формат. Це загальна позиція і концепція уряду — діджиталізація. Тож програму діджиталізації в лісі ми назвали «Ліс у смартфоні». Щоб підвищити довіру населення до лісівників, ми створили низку продуктів, які направлено на те, аби суспільство контролювало незаконні рубки. Уся інформація є на сайтах Державного лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру — lk.ukrforest.com, open.ukforest.com, map.ukrforest.com.

Ми створили онлайн-карту, якою може скористатися будь-який громадянин: на своєму смартфоні чи планшеті зайти на сайт, натиснути мапу — і його буде визначено за GPS-координатами. Ці GPS-координати підв'язуються під карту лісів і під дозвільні документи на вирубку. Якщо ви, наприклад, бачите, що в лісі здійснюються рубки, то можете перевірити, чи легально вони проводяться. Якщо вони здійснюються нелегально, можна повідомити лісгосп або поліцію, яка виїде на місце і все перевірить. Це дуже ефективний інструмент, і ми отримуємо позитивні відгуки від населення про те, що він дійсно працює.

Ми також розробили низку інших електронних сервісів. Зокрема, надали можливість перевірки за номерами автомобілів, чи дійсно ліс, який ними перевозять, є легальним. Можна перевірити за номером бирки, яка є на колоді, чи дійсно її було легально видано та чи не було її підроблено. Усе це можна зробити онлайн і безкоштовно.

Ба більше, ми створили застосунок для Національної поліції, щоб вони могли контролювати перевезення деревини. І в разі зупинки автомобіля, який везе деревину, проконтролювати за номерами автомобілів, товарно-транспортною накладною або номером бирки, чи дійсно ця деревина є легальною.

Ми також розробили карту пожежної безпеки. Вона показує території, які мають підвищений клас природної пожежної небезпеки. Це є необхідним для місцевих громад, щоб вони могли розуміти проблемні райони, а також для ДСНС.

Плюс запустили пілотну карту легальних лісопилень: збираємо з усіх регіонів України інформацію про переробні підприємства і позначаємо їх на мапі. Якщо хтось заїхав до лісу і побачив якусь лісопильню, він може перевірити, чи є ця лісопильня на цій мапі.

Ми максимально діджиталізуємо галузь для того, щоб і суспільство могло її контролювати. А з нелегальними рубками боротимемося системно. Наразі активно працюємо з комітетами Верховної Ради щодо ухвалення двох законопроєктів. Перший законопроєкт – про національну інвентаризацію лісів. Державний облік лісів в Україні повною мірою не проводився з 1996 року. В інших країнах це роблять кожні 10 років. Національна інвентаризація лісів дасть змогу зрозуміти, скільки лісів є в Україні, якої якості, як їх можна використовувати.

Другий законопроєкт – про запровадження відповідальності за невнесення заготовленої деревини до електронної системи та використання нелегальної деревини. Ми переконані, що ця система дасть змогу ефективно боротися з нелегальними рубками. Тобто вона зменшить попит на нелегальну деревину і не матиме сенсу їхати вночі до лісу і рубати незаконну деревину, кудись її переправляти та збувати.

Ми створили онлайн-карту, якою може скористатися будь-який громадянин: на своєму смартфоні чи планшеті зайти на сайт, натиснути мапу — і його буде визначено за GPS-координатами. Ці GPS-координати підв'язуються під карту лісів і під дозвільні документи на здійснення рубки.

- А з іншого боку, хто з небайдужих громадян піде вночі до лісу із застосунком «Ліс у смартфоні», щоб проконтролювати незаконні рубки. Тож якщо рубати вночі, ніхто нічого не дізнається.

- Про це я й кажу: якщо у нас не буде попиту на нелегальний ліс, то ніхто не піде вночі його рубати.

- Лісові господарства взагалі є ефективними? Можливо, було б краще, щоб заготівлею лісів займалися приватні підприємства під контролем держави, як це робиться в інших країнах?

- Поняття «лісове господарство» є на порядок ширше від поняття «лісозаготівля». Підприємства лісового господарства і відновлюють ліс, і захищають його від шкідників, хвороб, пожеж, виконують роботи з догляду за якісним станом лісів, організують використання недеревних лісових продуктів і сприяють наданню екологічних послуг. Якщо ж ми говоримо суто про заготівлю деревини, то в Україні, як і в багатьох європейських країнах, такі роботи здебільшого виконуються підрядними приватними лісозаготівельними бригадами під наглядом лісогосподарських підприємств.

Коли ми говоримо про підприємства лісового господарства, необхідно враховувати, що в лісовому господарстві є три складові: екологічна, економічна і соціальна. І лише держава може забезпечити розвиток цих трьох складових одночасно. До того ж потрібно враховувати специфіку України. Наразі підприємства лісового господарства є основними роботодавцями в сільській місцевості.

Тепер щодо досвіду інших країн. Варто зазначити, що в Європі зовсім інший поділ лісів за типами власності — там переважають приватні ліси. Зазвичай приватні ліси мають невелику площу і господарювання там ведеться екстенсивне – власник рубає дерева, коли йому потрібні гроші. Великих приватних володінь практично не існує. Державні ліси управляються різними структурами – це можуть бути державні структури (підприємства, агентства) або акціонерні підприємства зі 100% часткою держави в статутному капіталі. Кожна держава сама обирає інституційну структуру відповідно до природних умов, традицій господарювання та інших факторів. Тому говорити про «приватні компанії, які господарюють у лісах», не є коректним.

- Чи діятиме в лісовій галузі тренд на приватизацію? Чи маєте ви план щодо залучення сюди інвестиції, як це робиться на інших українських державних підприємствах?

- Сьогодні в законодавстві, зокрема Лісовому кодексі, чітко зазначено, що ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства, згідно із законом «Про державно-приватне партнерство». Але можливість мати приватний ліс є в українському законодавстві. Якщо цей ліс приватник виростив на своїй приватній землі і оформив відповідні документи, тоді він може вважатися приватним лісом.

Питання в тому, що в Україні не було загальної лісової політики, бачення держави щодо основоположних пов’язаних з лісом питань, зокрема, розподілу власності на ліси, ролі держави у збалансованому лісоуправлінні, напрямків та цілей розвитку лісового господарства як на національному, так і на регіональному рівнях.

Зараз в Україні 73% лісів координуються Держлісагентством, ще 27% належать іншим лісокористувачам. Ми розуміємо необхідність залучення інвестицій. Але для того, щоб інвестори були зацікавлені інвестувати в українське лісове господарство, потрібні чіткі та прозорі правила гри на ринку. І ми вже запустили певні механізми. Так, згідно з рішенням уряду, всі лісокористувачі, які здійснюють заготівлю деревини, мають працювати в системі електронного обліку деревини. Тобто биркувати деревину. Таким чином, держава може бачити, скільки загалом заготовляється деревини в Україні. І всі охочі можуть за цим слідкувати, адже на сайті Держлісагентства щомісяця оприлюднюється ця інформація.

Окрім того, запроваджено пілотний проєкт щодо реалізації деревини виключно через електронні аукціони. Лісокористувачі зобов’язані виставляти заготовлену деревину на такі аукціони. Таким чином, покупці можуть бачити весь об’єм і планувати подальшу роботу. І це лише перші кроки. У нас уже є декілька варіантів концепцій реформування лісової галузі. Ми плануємо їх обговорити та узгодити з усіма зацікавленими сторонами, напрацювати одну модель, презентувати її та схвалити на законодавчому рівні.

- На вашу думку, чи є нормальною з економічної точки зору ситуація, коли лісгоспи одночасно зацікавлені у протилежних речах: збереженні лісів України та отриманні прибутку?

- Це не протиставні речі. Основним завданням лісового господарства є не лише збереження лісів на наявному рівні, а й цілий комплекс інших речей. Це ефективне і раціональне використання лісових ресурсів та їхнє примноження. Лісівники піклуються, доглядають ліси, намагаючись адаптувати їх до змін клімату. Дерева, як і сільськогосподарські культури, мають свій вік стиглості. Звісно, це не один рік, як у сільському господарстві, але якщо вчасно не заготовити деревину, вона втрачає свої властивості, а деревообробна галузь недоотримує стратегічно важливий ресурс. Як наслідок – зменшення фінансування відновлення лісів.

З 2016 року держава не забезпечує фінансування для ведення лісового господарства. І за цих умов лісгоспи здійснюють повний цикл лісового господарства. Тобто отримані від реалізації деревини кошти йдуть на сплату податків і відновлення лісів, догляд за ними, охорону, протипожежні заходи.

Подивімося на приклад Польщі. Там теж є державна структура, яка опікується державними лісами, і в цій структурі є лісництва. Ця структура, можна сказати, є абсолютно незалежною, адже вона має свій власний фонд розвитку, і лісове господарство завдяки цьому фонду може забезпечувати своє існування та розвиток. У нас уже теж напрацьовано такі зміни, щоб частина податків від реалізації деревини направлялася до такого фонду, а потім з нього покриватимуться витрати на вирощування нового лісу, охорону, захист і багато іншого. Головне зараз втілити це в життя якнайшвидше.

Джерело: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=208388&cat_id=32888

---