Новина

Філія "Чернігівське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"


Лісівники наближають перемогу

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець про те, як лісовий сектор інтегрується у нову економічну реальність і знаходить нові шляхи активізації господарської діяльності.

Майже два місяці увесь світ перебуває в новій реальності безпрецедентних во­єнних дій у центрі Європи, спрямованих на знищення суверенної незалежної країни. Економічна система України з початку військової агресії зазнала суттєвих втрат та деформації структури, сектори економіки індивідуально адаптуються до діяльності в умовах воєнного стану.

Серед тих, хто своєю працею робить країну сильною, наближає Перемогу – працівники лісової галузі.

– Юрію Віталійовичу, як війна вплинула на діяльність державних лісових господарських підприємств України?

– Бойові дії різної інтенсивності велися на території майже 3 мільйонів гектарів лісових земель, у зоні бойових дій перебувало – 10 обласних управлінь, 45 – державних лісогосподарських підприємств, 386 – лісництв, 603 – об’єкти нерухомого майна, 3236 – об’єктів рухомого майна. Було окуповано 38 державних лісогосподарських підприємств та 289 лісництв. Площа окупованих лісових земель була майже 1,5 млн га. Тобто на 20% площі вести лісогосподарську діяльність було практично неможливо, у зв’язку з воєнними діями. На початок квітня під окупацією перебуває близько 600 тисяч гектарів лісових земель. На лінії фронту – 6 обласних управлінь, 17 держпідприємств, 136 лісництв. За приблизними розрахунками шкода завдана держлісгоспам унаслідок російської агресії оцінюється в 13,2 млрд грн. Лісівники вже заплатили високу ціну в цій війні за свободу та незалежність України – 10-ма вбитими та 6-ма пораненими нашими працівниками.

– У форсмажорних умовах війни Держлісгоспи і працівники підприємств не можуть залишатися осторонь від подій, що відбуваються в країні. Як відреагувала лісівнича спільнота на цю біду?

– З перших годин війни в Україні перед лісівниками було поставлені завдання: докладати максимум зусиль для перемоги, виконувати свою роботу та підтримувати економіку України. До лав Збройних Сил та інших воєнізованих підрозділів України стало близько 4 тис. лісівників захищати нашу батьківщину. Для потреб армії передано 35 об’єктів нерухомого майна та 468 одиниць автотранспорту.

Крім цього, ми весь час надаємо ресурсну допомогу ЗСУ та іншим воєнізованим формуванням (паливно-мастильні матеріали, автозапчастини, лісоматеріали тощо). Потрібно також врахувати обсяг наданої гуманітарної допомоги як колегам-лісівникам у зону бойових дій, так й для підтримки іншим громадянам. У цей нелегкий час для жителів країни інфраструктура державних підприємств лісової галузі (будинки та споруди) стала тимчасовим прихистком для багатьох переміщених осіб.

Всі лісівники, хто не захищає Україну в рядах армії, щодня своєю наполегливою працею зміцнюють економічну міць нашої держави. За час війни обсяг реалізованої продукції в оптових цінах (без ПДВ) сягнув 1279 млн грн. Хочу сказати вам, що досягнення таких результатів при стагнації внутрішнього ринку та заблокованих морських портах – завдання не з легких. За цей період заготовлено деревини 605 тис. куб. м, з яких 324 тис. куб. м ділова деревина. Відтворено лісу на площі 10044,1 га, з яких 539,3 га – лісорозведення. В рамках програми Президента України «Зелена країна» цієї весни посаджено 65,8 млн деревних рослин. І це при тому, що активна фаза лісокультурної кампанії у наших підприємств ще попереду. За весь час реалізації екологічної програми висаджено понад 119 мільйонів деревних рослин.

Лісівники кожного дня наражають своє життя на небезпеку, ліквідовуючи лісові пожежі. На початок квітня нами ліквідовано близько трьох тисяч загорань лісу, що виникли як у результаті бойових дій, так і в результаті спалювання населенням сухої трави. Незважаючи на негаразди, лісівники міцно тримають свій лісовий економічний фронт.

– Як зараз працюють підприємства на окупованих територіях. Чи є зв’язок з усіма працівниками?

– Скажу лишень те, що можна говорити. Маємо зв’язок з усіма працівниками галузі. На сьогодні у нас числиться троє працівників, як пропалі безвісти, вони не виходять на зв’язок зі своїми безпосередніми керівниками. Підприємства, які перебувають в окупації, по можливості виконують свої професійні завдання з охорони та захисту підпорядкованих їм лісових масивів.

Де є можливість, працівники виконують завдання дистанційно. Але масової міграції лісівників за кордон чи в межах країни немає. Більшість працівників нині на своїх робочих місцях. Лісівники і працюють, і живуть у лісі, тому куди нам їхати?

– Ситуація з лісовими пожежами внаслідок бойових дій ускладнилася?

– Не дивлячись на воєнні дії, державні підприємства галузі активно беруть участь у ліквідації пожеж, що виникають у природних екосистемах (поля, луки, торфовища, смітники, сільськогосподарські угіддя тощо), що межують із лісовими масивами. З початку року відомча пожежна охорона брала участь у ліквідації 1,6 тис. випадків пожеж у природних екосистемах на загальній площі 4,2 тис. гектарів.

З метою запобігання лісовим пожежам підприємствами влаштовано 6,2 тис. км мінералізованих смуг, проведено догляд за ними в обсязі 12,7 тис. кілометрів. У лісових масивах вздовж доріг загального користування та у місцях відпочинку населення виставлено 3,8 тис. аншлагів, панно, плакатів на протипожежну тематику. Перекрито 5,8 тис. позапланових доріг.

Проведено 1,6 тис. рейдів щодо дотримання вимог Правил пожежної безпеки в лісах України, складено 11 адміністративних протоколів на порушників пожежної безпеки на загальну суму 29,7 тис. гривень.

Найгірше в цій ситуації те, що більше половини пожеж виникає з вини населення в областях, де не ведуться бойові дії.

– Яка ситуація на звільнених від окупантів лісових територіях?

– Війною зруйновано тисячі кілометрів лісових доріг, сотні мостів, обласні військові адміністрації заборонили мешканцям цих областей відвідувати лісові масиви у зв’язку зі смертельною небезпекою. Розмінування і очищення потребують тисячі гектарів лісових площ. Щоб розчистити дороги від завалів і штучних перешкод, потрібно багато часу й людських ресурсів. Крім цього, блокада чорного і азовського морських портів повністю зруйнувала логістичні ланцюги сполучення з традиційними ринками збуту лісопродукції. Тому після звільнення цих територій, гостро постало питання нової організації логістичних процесів як у виробничому лісогосподарському циклі, так і в збуті продукції лісової галузі.

Враховуючи шкоду, завдану воєнними діями лісовій інфраструктурі, цей показник суттєво впливатиме на собівартість продукції лісового господарства, а також на швидкість і якість виконання лісогосподарських робіт, що в підсумку робитиме нашу лісопродукцію менш конкурентоздатною на світових ринках. Покращити стан лісової інфраструктури (розмінувати лісові масиви, розчистити та відновити лісові дороги, відбудувати зруйновані мости) власними силами Держлісагентство немає змоги. Тому гостро назріла потреба створення Державної програми відновлення лісової інфраструктури. Така програма матиме синергетичний вплив як на підвищення ефективності ведення лісового господарства, так і на зміцнення фінансової стійкості місцевих об’єднаних територіальних громад за рахунок надходжень коштів від туристичної діяльності.

– Чи позначилися події останнього часу на збуті лісопродукції?

– Що стосується нової організації логістичних процесів у збуті лісової продукції, то відмова європейських споживачів від деревини з Росії та Білорусі, ставить перед нами завдання у найкоротші строки наростити обсяги лісопродукції та організувати логістичний ланцюг поставки їх на європейські ринки. За прикладом аграрного сектору, який планує створити так званий «сухий порт» на кордоні з Польщею, нам потрібно створити «Лісовий хаб» один на кордоні з Польщею, інший – Румунією для поставок нашої продукції як на ринки Європи, так і в європейські порти. Це дасть змогу максимально зменшити вплив воєнних дій на економіку лісового сектору України.

– Не секрет, що окрім виробничої діяльності, лісівники знаходять час і можливості, аби допомогти іншим, тим, хто потребує підтримки.

– З перших днів війни при Держлісагентстві було організовано штаб із координації надання гуманітарної допомоги. Найперше завдання – забезпечити логістику, тобто доставку допомоги. Гуманітарну допомогу збирали як правило державні лісогосподарські підприємства в центральних та західних областях і надавали її нашим колегам-лісівникам на Північ та Схід України. Відзначу чіткість і злагодженість дій наших працівників, гуманітарна допомога, за заявками, які ми отримували, була зібрана і відправлена за адресою нашим автотранспортом, інколи навіть із ризиком для життя водіїв, які її доставляли. Кількість гуманітарної допомоги зібраної і відправленої лісівниками становить сотні тонн. Потрібно також відзначити, що допомогу надають і лісівнича профспілка, і Товариство лісівників України. Лісівники, які потребували допомоги, – її отримали, ми не залишили людей одних у біді.

– Ще в мирний час лісівники добивалися «послаблень» у деяких законах, що занадто жорстко регламентують їхню діяльність, це і про сезон тиші, і про оцінку впливу на довкілля… В умовах війни, коли для досягнення результату важливий кожен день, ці питання постають набагато гостріше.

– У лютому мною було поставлено завдання максимально спростити дозвільну систему Держлісагентства й скоротити подання звітів до мінімуму, за виключенням тих, без яких неможливо наладити ефективну систему роботи агентства у воєнний час. Крім цього, ми вже двічі зверталися з ініціативами законодавчих змін до Міндовкілля, в яких пропонуються зміни у більше, ніж 30 нормативно-правових актів для спрощення роботи наших підприємств у воєнний час. Є надія, що так само як і до Закону про сезон тиші будуть внесені зміни до Закону про ОВД, що значно спростить та пришвидшить нашу діяльність.

– Які на сьогодні економічні показники лісової галузі? Чи вдалося пристосуватися до умов воєнного часу?

– Аналіз фінансово-господарської діяльності Держлісагентства засвідчив, що державні лісогосподарські підприємства за сорок днів війни адаптувалися до умов воєнного часу і виконують усі покладені на них функції. Найбільшої шкоди економіці лісового господарства було завдано пошкодженням та знищенням основних засобів, знищенням і мінуванням лісової інфраструктури й лісового фонду, розірванням ланцюгів поставок та втратами робочої сили через участь в обороні країни.

За перший квартал 2022 року чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становить 4,499 млрд грн, що на 10% або 423 млн грн більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Сплачено податків та зборів на загальну суму 1956 млн грн, що на 13% або 226 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Зростання показників фінансово-господарської діяльності Держлісагентства відбулося на фоні суттєвого зменшення лісозаготівлі. За перший квартал 2022 року було заготовлено 2006 тис. куб. м деревини, що становить лише 55,7% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Всі ці цифри ще раз підтверджують вірність обраного нами шляху реформ у лісовій галузі.

Газета “Природа і суспільство”