Коротка довідка

ДП Чернігівський лісгосп

Історична довідка

Державне підприємство «Чернігівське лісове господарство» організоване в 1936 році на базі водоохоронних лісів. До 1950 року лісгосп займався тільки веденням лісового господарства:  лісовідновленням, рубками догляду за лісом і охороною та захистом лісу від пожеж.
Починаючи з 1960 року держлісгосп займається комплексним веденням лісового господарства: лісозаготівлею  і переробкою деревини.
Контора ДП «Чернігівський лісгосп» знаходиться  у м. Чернігові по вул. О. Молодчого, 18. На місці будинку контори знаходилась садиба графів Милорадовичів з палацом, побудованим у 1790 р. в якому Г.П. Милорадович на початку ХІХ століття двічі приймав царя Олександра І.
Сьогодні ДП «Чернігівський лісгосп» - велике комплексне лісогосподарське підприємство, територія лісового фонду якогоскладае 55573 га.

Місцезнаходження і площа

Державне підприємство „Чернігівське лісове господарство” (далі лісгосп) розташоване в північно-західній частині Чернігівської області на території п’яти адміністративних районів: Ріпкинського, Чернігівського, Менського, Куликівського та Козелецького.
Поштова адреса: 14013 м.Чернігів, вул.О.Молодчого,18

Адміністративно-організаційна структура та загальна площа

Найменування лісництв, місцезнаходження контор Адміністративні райони Площа, га
Мекшунівське, с.Мокрі Велички Ріпкинський 7253
Славутицьке, м.Славутич Чернігівський 9735
Ріпкинський
Пакульське, с.Пакуль Чернігівський 10825
Чернігівське, м.Чернігів Чернігівський 8564
Куликівський
Березнянське, смт.Березне Чернігівський 6556
Куликівський
Менський
Красилівське, кв.45 вид.41 Чернігівський 4163
Любецьке, смт.Любеч Ріпкинський 8477
Всього по лісгоспу 55573

Організація території. Обсяг та характер виконаних лісовпорядних робіт

Чернігівський лісгосп був організований в 1936 році згідно постанови РНК від 02.07.1936 р. № 528 на базі водоохоронних лісів. В відповідності з постановою РМ УРСР від 06.10.1959 р. № 1551 і постановою КМ УРСР від 30.11.1959 р. № 1834 “Про реорганізацію системи управління лісового господарства і лісозаготівель” лісгосп був реорганізований в лісгоззаг.
До організації лісгоспу частина лісів, які в подальшому ввійшли до складу лісгоспу, входили до складу Чернігівського лісгосптресту, а частина – в систему лісів місцевого значення з підпорядкуванням райвиконкомам. Ліси системи лісгосптресту були лісовпорядковані вперше в період 1925-1929 роках, а ліси місцевого значення – в 1934-1936 роках.
За ревізійний період з 1992 по 2011 роки в адміністративно-господарському поділі лісгоспу пройшли значні зміни. Було організовано “Головне підприємство” при обласному управлінні лісового господарства, до складу якого ввійшло Чернігівське лісництво, на підставі наказу Держкомлісу України від 26.01.1998 р. № 12 і відповідного наказу по об’єднанню “Чернігівліс” від 29.01.1998 р. № 7.
Відповідно до наказу Держкомлісгоспу України від 20.10.2004 р. № 178 “Про реорганізацію об’єднання “Чернігівліс” до складу Чернігівського лісгоспу були передачі Любецьке і Чернігівське лісництва. Згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 24.05.2011 р. № 179 із складу лісгоспу було виключено Дроздівське і Олешівське лісництва.
Згідно наказу Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства від 04.11.2011 р. № 106 “Про реорганізацію Ведильського лісництва і зміну меж Мекшунівського, Пакульського та Славутицького лісництв ДП “Чернігівське лісове господарство” Ведильське лісництво ліквідовано.
Перше лісовпорядкування лісів, які входять до складу лісгоспу проводилось після війни, в 1950 році з використанням фотознімків на 100 % площі. Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1961, в 1971, в 1980 роках. В архівах збереглися такі матеріали цих робіт: проекти організації і розвитку, таксаційні описи, планово-картографічні матеріали.
Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1991 р. 2-ю Українською експедицією. Роботи виконувались відповідно до вимог лісовпорядної інструкції 1986 року по І розряду.
Починаючи з 1992 року на всій території лісгоспу проводиться безперервне  лісовпорядкування. Воно заключається в щорічному проведенні натурних таксаційних робіт на площах охоплених господарською діяльністю, на прийнятих землях, на лісових ділянках, що зазнали впливу стихійного лиха. Всі поточні зміни вносилися в повидільну таксаційну і картографічну бази даних, які підтримувались в актуальному стані. Під час безперервного лісовпорядкування здійснювався контроль за якістю виконання лісогосподарських заходів і лісокористування, визначались місця їх проведення. За результатами безперервного лісовпорядкування надавались комплекти обліково-звітної документації. Проводився аналіз виконання проекту організації та розвитку лісового господарства, а його результати доводилися на всі рівні господарського управління.
З 2002 року безперервне лісовпорядкування проведено з оновленням основних проектних і картографічних матеріалів. Проведена додаткова таксація лісових ділянок стиглих і пристигаючих насаджень, можливих для експлуатації, молодняки до 20 років та насадження, які проектуються під проріджування і прохідні рубки. Були встановлені нові розрахункові лісосіки по рубках головного користування та рубках формування і оздоровлення лісів.
Нинішнє лісовпорядкування проведено за 1 розрядом у відповідності з вимогами чинної лісовпорядної інструкції, рішеннями першої лісовпорядної наради, технічної наради за підсумками польових робіт та координаційно-технічної наради.
Лісовпорядкування проведено за методом класів віку, який полягає в утворенні госпчастин, господарств, господарських секцій, які складаються з сукупності однорідних за складом і продуктивністю деревостанів, об’єднаних одним віком і способом рубки лісу. Первинною обліковою одиницею є таксаційний виділ, а первинною розрахунковою одиницею – господарська секція. Усі розрахунки здійснені на основі підсумків розподілу площ і запасів насаджень господарських секцій за класами віку.
Таксація лісового фонду здійснювалась окомірно-вимірювальним методом, основаному на поєднанні окомірної таксації з вибірковою вимірювальною таксацією, дані  якої є основою  для  таксаційної  характеристики  виділу. Для  коригування запасів насаджень на 1 га під час окомірної таксації, а також визначення  відносних повнот під час вибіркової вимірювальної і перелікової таксації використовувались таблиці  “Сум площ перерізів та запасів деревостанів при повноті 1.0”, розроблених кафедрою лісової таксації УСГА, затверджених Мінлісгоспом України 15 листопада 1991 року.
Виключення особливо-захисних лісових ділянок, проектування способів рубок і необхідних лісогосподарських заходів здійснювалося у відповідності з діючими нормативними документами:
  • Лісовий кодекс України (1994 р.);
  • Порядок поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок (2007 р.);
  • Правила поліпшення якісного складу лісів (2007 р.);
  • Правила рубок головного користування в лісах України (2010 р.);
  • Санітарні правила в лісах України (1993 р.).
На території лісгоспу дослідні роботи не проводились.

Природно-кліматичні умови

Згідно лісорослинного районування територія лісгоспу відноситься до Чернігівського Полісся. Район розміщення лісгоспу лежить у межах Придністровської низовини. Поверхня полого-хвиляста моренно-зандрова (на схилах – алювіальнна) рівнина з лесовими островами, розчленована прохідними долинами.
Клімат належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони.
Період з температурою понад +10оС становить 159 днів.
Негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень пізні весняні та ранні осінні заморозки.
Територія лісництва за характером рельєфу є рівнинна, дещо піднята на північному сході з загальним нахилом на південний захід до Дніпра. Середня висота над рівнем моря складає 80-100 м. Грунти в районі розміщення лісгоспу відрізняються великою різновидністю. Пісчані і супісчані ґрунти займають широку смугу вздовж лівого берега р.Дніпра і межиріччя р.Дніпра і Десни. Переважаючими супісчаними грунтами характеризується Ріпкинський і Чернігівський райони. Супісчані ґрунти переходять за р.Десну в районі “Краснянської дачі” Красилівського лісництва і тягнуться на південь. В Березнянському лісництві і в ряді урочища Чернігівського лісництва супісчані ґрунти змінюються лесовидними суглинками.

Кліматичні показники

Найменування показників Одиниця вимірювання Значення Дата
1. Температура повітря:
- середньорічна градус +6,4
- абсолютна максимальна градус +37
- абсолютна мінімальна градус -37,8
2. Кількість опадів на рік мм 559
3. Тривалість вегетаційного періоду днів 195
4. Останні заморозки весною 09.05
5. Перші заморозки восени 22.09
6. Середня дата замерзання річок 15.12
7. Середня дата початку паводку
8. Сніговий покрив:
- потужність см 23
- час появи листопад
- час сходження у лісі березень
9. Глибина промерзання грунту см 85
10.Напрям переважаючих вітрів по сезонах:
- зима румб Пз
- весна румб З
- літо румб ПнЗ
- осінь румб З
11.Середня швидкість переважаючих вітрів
по сезонах:
- зима м/сек. 4,2
- весна м/сек. 3,5
- літо м/сек. 2,9
- осінь м/сек. 4,0
12.Відносна вологість повітря по сезонах:
- зима % 70
- весна % 75
- літо % 71
- осінь % 73
Ерозійні процеси на території розташування лісгоспу незначні, але спостерігається значний розмив берегів річок Дніпро і Десна.

Характеристика рік та водоймищ

Найменування рік та водоймищ Куди впадає ріка Загальна протяжність, км; площа водоймищ, га Ширина лісових смуг вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ, м
згідно нормативів
Дніпро Чорне море 2285 3000
Десна Дніпро 1126 3000
Пакулька Дніпро 45 150
Територія лісгоспу розташована в басейнах рік Дніпро, Десна.
Та частина території, яка заливається поверхневими водами називається заплавою. Головною особливістю грунтоутворення в заплавах річок є розвиток заплавних і алювіальних процесів. Крім того русла річок можуть мондрувати, що визначає зміну напруженості алювіального режиму і зумовлює строкатість алювіальних грунтів, за гранулометричним складом. Породний склад заплав дуже різноманітний і визначається рівнем залягання грунтових вод. В притерасних зниженнях заплав в умовах надмірного зволоження рівень грунтових вод динамічний від поверхні до 0,5-1,0 м, нижче не опускається. В цих умовах зростають насадження вільхи чорної і верби. На заплавах у місцях доброї проточності грунтових вод, яка сприяє їх насиченості киснем, а також підвищеній дренованості в прирусловій зоні за рахунок переходу висот 2-3 м із меженним рівнем води в руслі річки зростають інші деревні породи. Оглеєння є пріоритичним напрямом у диференціації грунтоутворення на загальну алювіальному фоні заплав. Інтенсивність його та глибина залягання у профілі грунтів визначається глибиною знаходження грунтових вод. Останні впливають і на характер рослинного покриву. Грунти розділяються на алювіальні лучні (оглеєнніям охоплено материнську породу і нижній перехідний горизонт), алювіально лучно-болотні (оглеєння починається з верхнього перехідного горизонту) і алювіальні болотні (оглеєний увесь профіль).
За ступенем вологості більша частина грунтів відноситься до свіжих. На долю лісових ділянок з надмірним зволоженням приходиться 5,1 % площі, вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок. Болота займають площу 663,4 га.
Рівень грунтових вод 2-4 м.
За період 2008-2009 рр. Комплексною експедицією на всій площі лісгоспу виконані лісотипологічні обстеження, матеріали яких були використані при проведенні теперішнього базового лісовпорядкування.

Основні галузі народного господарства в районі розташування лісгоспу

Район розташування лісгоспу відноситься до числа промислово-аграрних районів області з розвинутою текстильною і хімічною промисловістю і розвинутим сільських господарством.
Переробкою деревини займаються приватні підприємці, лісгосп переробкою деревини практично не займається.
В зоні діяльності лісгоспу здійснюють виробничу діяльність два агролісгоспи і одинн військовий лісгосп.
Лісистість адміністративних районів, на території яких розташований лісгосп складає 26,1 %. Ліси на території лісгоспу розташовання лісгоспу розміщені нерівномірно.

Обсяги заготівлі деревини та її реалізація

В 2010 році в лісах лісгоспу в цілому було заготовлено 76,9 тис.м3 ліквідної деревини, в т.ч. ділової – 47,0 тис.м3. Із загального обсягу заготовленої ліквідної і ділової деревини хвойні породи   складають   відповідно  65,1 тис.м3  (43,4 тис.м3),  твердолистяні  породи –  9,3 тис.м3 (2,5 тис.м3), м’яколистяні породи – 2,5 тис.м3 (1,1 тис.м3).
Основні сортименти, які заготовляються в лісгоспі: пиловник сосни (52 %), фанерний кряж і пиловник березовий (1,8%), фанерний кряж і пиловник вільхи (1,8%), технічна сировина хвойних порід (12,%), пиловник м’яколистяних порід (3,1%).
Найбільшими споживачами деревини є поставка на експорт (17,7 тис.м3), внутрішній ринок (57,3 тис.м3) і для власних потреб – 1,9 тис.м3.
Найбільшим попитом в споживачів користується пиловник сосни, фанерний кряж і пиловник берези, фанерний кряж вільхи, технологічна сировина хвойних порід для розпалювання.

Характеристика шляхів транспорту

Район розташування лісгоспу характеризується добре розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності лісгоспу є автодороги Санкт-Петербург-Київ-Одеса; Чернігів-Новгород-Сіверський; Чернігів-Славутич; Чернігів-Любеч.
Протяжність лісогосподарських доріг на території лісгоспу складає 41 км, із них з твердим покриттям 34,3 км.
Загальна протяжність шляхів транспорту за нормативами на 1000 га площі складає 51,3 км, а ступінь забезпеченості відповідно до нормативів 80%.
По території лісгоспу проходить також Південно-західна залізна дорога.
Більшість лісових доріг має невисокий технічний стан, на них відсутні паспорти, час експлуатації раніше збудованих чи поліпшених доріг перевищує 30 років. Такі дороги потребують капітального ремонту.